Селище міського типу Андріївка (станція Карань)

Історична інформація!

Селище міського типу Андріївка (станція Карань), якому присвячений цей сайт знаходиться в Тельманівському районі Донецкої області, за 60 км від самого Донецька.

Загалом селищ з назвою Андріївка тільки в одній Донецький області 9-ть штук, ну і напевно ще в кожному селі є своя як мінімум вулиця Леніна, і Мира. Одразу пардон перед мешканцями Андріівки, якщо у мене, або у когось виривалось слово назвати Карань селом, мені одразу робили зауваження: "Не село, а посёлок городского типа!" І це цілком заслужене зауваження!

Ніхто не заперечить, що Карань має вигідне географічне і стратегічне розташування, як ніяк станція на залізниці Донецьк — Маріуполь. Сів собі на електричку в південному напрямку, там тобі Маріуполь, Азовське море, робота для людей і мега комбінати Ілліча. На північ Донецьк, а ще раніше Волноваха, яка має залізничне розголуження на захід в сторону Запоріжжя. А на схід поїдеш, автотранспортом, в Росію потрапиш.

Власне зі станції все і розпочалось. А розпочалась історія в 1882 році у зв'язку з будівництвом залізниці Юзівка—Маріуполь. Так і виникло пристанційне селище під назвою Карань. Передисторія цього виникнення така. Було колись, є, і буде селище Гранітне (доречі напевно його вже знову назвали Карань), так от село Карань (Гранітне) було центром волості. Сюди збирались ремісники і сільскогосподарські працівники з навколишніх сел, для того щоб отримати сезонну роботу. Наймались зазвичай до заможних греків або німців, які заснували неподалік кілька своїх колоній. Окрім того, в Карані активно торгували євреї, які постачали місцевим мешканцям різноманітні промислові товари. Але на початку 80-х років XIX століття щастя привалило, і стрімку роль в розвитку Карані зіграло будівництво вищезгаданої залізниці Юзівка—Маріуполь. Неподалік від села з'явилась станція з тією ж самою назвою Карань. Першими мешканцями цього станціонного селища були рабочі залізниці. Звісно потім прийшла радянська влада в 1918 році і... та кому це цікаво. Цікаво те що в 1930 році південно-східніше від станциї почалось будівництво селища Кізил-Таш. В 1938 станція Карань, яка вже на той момент називалось селище Андріівка набуло статусу селище міського типу. А в 1947 році обидва селища Андріівка і Кизил-Таш об'єдналися в одне — Андріївку. Я нічого не наплутав?

Історія на цьому не закінчується, різні уточнення, цінні і корисні данні надсилайте на e-mail: d-b.com.ua@ukr.net

Статистичні данні:

Напривеликий жаль про символіку (герб, прапор, стяг, не кажучи вже про гимн) нічого не відомо, швидше завсе її взагалі не існує.

Населення: 2 915 (за 20011) - у кого є можливість, перелічіть все населення точніше!

Поштовий індекс: 87120-87121

Телефонний код: +380 6279

Географічні координати: 47°27′32″ пн. ш. 37°39′16″ сх. д. / 47.458889° пн. ш. 37.654444° сх. д. (G)

Висота над рівнем моря: 194 м

Відстань:
До райцентру Тельманове: - фізична: 27,7 км

До обл. центру Донецьк: - фізична: 59,3 км, - залізницею до Донецька: 80 км

Андріївскій селещній раді адміністративно підлеглі села Бахчовик, Дружне, Обільноє.

В Андріївці діє елеватор, щебеневий завод, до послуг населення — поштове відділення, є середня школа
I-III ступеню (заснована 1939). Медичне обслуговування населения забеспечує дільнича амбулаторія і фельдшерсько-акушерський пункт, також є аптека.

Селищна влада
Адреса: 87120, Донецька обл., Тельманівський р-н, смт. Андріївка, вул. Рудченко, 25, 2-43-36

партнери